МIНIСТЕРСТВО ОСВIТИ I НАУКИ УКРАЇНИ
МИСТЕЦТВО
5– 9 класи
Навчальна програма
для загальноосвітніх навчальних
закладів[1]
Укладачі
програми (2012 рік):
Людмила Масол, провідний науковий
співробітник лабораторії естетичного виховання Інституту проблем виховання
Національної академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук
(керівник групи);
Оксана Коваленко, головний спеціаліст
департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і
науки України;
Галина Сотська, заступник директора
з науково-експериментальної роботи Інституту педагогічної освіти і освіти
дорослих Національної академії педагогічних наук України, доктор педагогічних
наук; старший науковий співробітник;
Галина Кузьменко, старший викладач
кафедри образотворчого мистецтва і дизайну Інституту мистецтв Київського
університету імені Бориса Грінченка, кандидат педагогічних наук;
Жанна Марчук, учитель
образотворчого мистецтва гімназії № 290 м . Києва, заслужений учитель України,
учитель-методист;
Олена Константинова, учитель
образотворчого мистецтва спеціалізованої школи з поглибленим вивченням
англійської мови № 16 м .
Києва, вчитель-методист;
Людмила Паньків, доцент кафедри
фортепіанного виконавства і художньої культури Інституту мистецтв Національного
педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, кандидат педагогічних наук;
Ірина Гринчук, доцент кафедри
інструментального виконавства Тернопільського національного університету ім.
Володимира Гнатюка, кандидат педагогічних наук;
Надія Новикова, вчитель музичного
мистецтва та художньої культури ЗОШ І– ІІІ ст. № 4 м . Бучі, Київська область,
заслужений учитель України, кандидат педагогічних наук;
Наталія Овіннікова, вчитель музичного
мистецтва та художньої культури ЗОШ І– ІІІ ст. № 119 м . Києва, учитель-методист.
Робоча
група з оновлення програми:
Олена Гайдамака, старший науковий
співробітник ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», кандидат педагогічних
наук;
Наталія Лємешева, методист
образотворчого мистецтва лабораторії виховної роботи лабораторії КНЗ
«Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників
Черкаської обласної ради», Черкаська обл.;
Тетяна Абрамян, учитель музичного
мистецтва Торецькоi загальноосвітньої школи I–III ст. № 10 Торецькоi міської
ради, Донецька обл., учитель-методист;
Оксана Гусєва, викладач
образотворчого мистецтва Педагогічного коледжу ім. А. Ю. Кримського м.
Володимир – Волинського, Волинська обл.;
Олена Коваль, учитель
образотворчого мистецтва комунального закладу «Загальноосвітній навчальний заклад
І ступеня – гімназія № 39» Кам’янської міської ради, Дніпропетровська
обл., учитель-методист;
Микола Скиба, експерт з питань
освіти Українського інститут майбутнього, м. Київ;
Тетяна Шлєєнкова, учитель
образотворчого мистецтва комунального закладу «Навчально-виховне об'єднання
«Загальноосвітня школа I–III ступенів № 24 – центр дитячої та юнацької
творчості «Оберіг» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»,
Кіровоградська обл., заслужений учитель України
.
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Мистецтво — особлива форма
відображення дійсності, естетичний художній феномен, який передає красу
навколишнього та внутрішнього світу людини через осмислення фундаментальних
категорій «краса», «гармонія», «ритм», «пропорційність», «довершеність» та ін.
Особливості опанування мистецтвом в школі пов’язані з його багатогранним впливом на свідомість і
підсвідомість людини, її емоційно-чуттєву сферу, мислення й потреби. Мистецтво
сприяє художньо-естетичному розвитку людини та стимулює готовність особистості
брати участь у різних формах культурного життя суспільства. Таким чином,
здійснюється виховання в учнів ціннісно-світоглядних орієнтацій у сфері
мистецтва, розвиток комплексу ключових, міжпредметних і предметних
компетентностей у процесі опанування художніх цінностей і способів художньої
діяльності, формування потреби у творчому самовираженні та естетичному
самовдосконаленні.
Навчання в основній школі спрямовується на досягнення мети
базової загальної середньої освіти, яка полягає в розвитку та соціалізації особистості учнів,
формуванні їхньої національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних
орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей,
дослідницьких навичок і навичок життєзабезпечення, здатності до саморозвитку та
самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.
Випускник основної школи є патріотом України, поважає її
історію, культуру і культуру інших народів, вільно володіє державною (і рідною,
у разі відмінності) мовою, спілкується щонайменше однією іноземною мовою, має бажання
і здатність до самоосвіти, активний і відповідальний у громадському й
особистому житті, підприємливий і ініціативний, має уявлення про світобудову,
береже природу, безпечно використовує досягнення науки і техніки, дотримується
здорового способу життя.
Мета базової загальної середньої освіти
досягається шляхом реалізації таких завдань
загальної мистецької освіти:
●
виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до
мистецтва та дійсності, розвиток художніх інтересів, естетичних потреб;
●
формування системи художніх знань, яка відображає видову
специфіку і взаємодію мистецтв;
●
розвиток умінь сприймання, інтерпретації та оцінювання
творів мистецтва й художніх явищ;
●
стимулювання здатності учнів до художньо-творчого
самовираження, до діалогу;
●
розвиток художніх здібностей, креативного мислення;
●
формування потреби в естетизації середовища та готовності
до участі в соціокультурному житті.
Загальна мистецька освіта ґрунтується
на принципах:
●
наступності між початковою, основною і старшою школою;
●
поєднання загальнолюдського, національного та
етнокраєзнавчого аспектів змісту освіти;
●
інтегративності, спрямованості на поліхудожнє виховання
учнів;
●
креативності (пріоритет творчої самореалізації);
●
варіативності змісту, методів, технологій;
●
діалогічності, полікультурності.
Опанування учнями мистецтва в основній
школі ґрунтується на засадах компетентнісного, особистісно зорієнтованого,
діяльнісного та інтегративного підходів.
Компетентнісний підхід сприяє
формуванню предметних, міжпредметних і ключових компетентностей. Особистісно зорієнтований підхід забезпечує
розвиток в учнів індивідуальних художніх здібностей (музичних, образотворчих та
ін.), творчого потенціалу. Діяльнісний
підхід спрямований на розвиток художніх умінь і здатності застосовувати їх
у навчальній та соціокультурній практиці. Інтегративний
підхід виражається в акцентуванні взаємодії різних видів мистецтва в рамках
освітньої галузі та пошуку міжпредметних зв’язків із предметами інших освітніх
галузей, інтеграції шкільного навчання мистецтв із соціокультурним середовищем.
Предметна мистецька компетентність (музична,
образотворча, хореографічна, театральна, екранна) — це здатність до
пізнавальної і практичної діяльності у певному виді мистецтва. Вона формується у процесі опанування учнями
системи знань та уявлень у сфері певного виду мистецтва (знаннєвий компонент),
набуття ними художньо-творчого досвіду з мистецтва (діяльнісний компонент),
виховання ціннісних орієнтацій щодо мистецтва та мистецької діяльності
(ціннісний компонент).
Під час опанування учнями різних видів
мистецтва формуються міжпредметні
естетичні компетентності — здатність учня орієнтуватися в
естетичних нормах різних сфер соціуму відповідно до сформованих естетичних
ідеалів і цінностей, системи інтегрованих мистецьких знань і досвіду.
Предметні
мистецькі та міжпредметні естетичні компетентності виявляються у здатності
особистості використовувати набутий досвід мистецької діяльності у навчальних і
життєвих ситуаціях, зокрема під час практичної, пізнавальної й творчої
діяльності, сприймання, аналізу, інтерпретації творів мистецтва, участі у
різних мистецьких заходах; у висловлюваннях, судженнях щодо ціннісного
ставлення та щодо усвідомлення соціального, культурного, особистісного значення
мистецтва; у критичній оцінці на основі естетичних засад та аргументації своєї
позиції щодо творів мистецтва, довкілля, медіа й інтернет-ресурсів; у
продукуванні креативних ідей та пропонуванні способів їхньої реалізації; в
умінні трансформувати мистецькі знання у досвід діяльності виконання практичних
і творчих завдань, естетизації середовища та корекції власного емоційного
стану, задоволення власних творчих потреб тощо.
Мистецтво відіграє важливу роль у
формуванні ключових компетентностей, зокрема:
Таблиця
Ключова компетентність
|
Компоненти
|
1. Спілкування
державною (і рідною, у разі відмінності)
мовою
|
Уміння: висловлювати свої почуття та
переживання від сприймання творів мистецтва; брати участь у дискусіях,
обговореннях на теми мистецтва, чітко формулювати судження щодо мистецтва й
мистецьких явищ; ділитися своїми творчими ідеями, почуттями, коментувати й
оцінювати власну художньо-творчу діяльність і творчість інших
Ставлення: усвідомлення загальнолюдських
цінностей, національної самобутності через мистецтво, готовність до їхнього
поширення
|
2. Спілкування
іноземними мовами
|
Уміння: сприймати твори мистецтва різних
країн, народів
Ставлення: пошанування культурного розмаїття,
усвідомлення ширших можливостей у творчій діяльності зі знанням іноземних мов
|
3. Математична
компетентність
|
Уміння: аналізувати твори мистецтва, розуміти
логіку художньої форми; здійснювати необхідні розрахунки для встановлення
пропорцій, відтворення перспективи, створення об’ємно-просторових композицій,
визначення метру, запису ритму тощо
Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку математики
й мистецтва на прикладах творів різних видів мистецтва
|
4. Основні
компетентності у природничих науках і технологіях
|
Уміння: спостерігати, досліджувати і
відтворювати в художніх образах довкілля та явища природи засобами мистецтва;
використовувати нові технічні засоби для втілення художніх ідей,
застосовувати знання із природничих наук (акустики, оптики, хімії тощо)
Ставлення: розуміння гармонійної взаємодії
людини і природи, сприймання довкілля як об’єкта для художньо-образної
інтерпретації
|
5. Інформаційно-цифрова
компетентність
|
Уміння: застосовувати сучасні цифрові
технології для створення, презентації та популяризації художніх образів;
добирати й опрацьовувати потрібну інформацію (зображення, текст, аудіо,
відео) для пізнання, творення мистецтва у пошуково-дослідній і
соціокультурній діяльності
Ставлення: усвідомлення можливостей використання
сучасних цифрових технологій для художньо-творчого самовираження та
віртуальних мистецьких подорожей
|
6. Уміння
вчитися впродовж життя
|
Уміння: визначати власні художні інтереси та
потреби; планувати й організовувати свій час для пізнання, сприймання,
творення мистецтва чи самовираження через мистецтво; раціонально
використовувати час для задоволення культурних потреб, здобувати,
опрацьовувати мистецьку інформацію
Ставлення: усвідомлення власного рівня
опанування художньої інформації, самооцінювання досягнень і помилок,
готовність до пошуку нових шляхів для художньо-творчого розвитку
|
7.
Ініціативність і підприємливість
|
Уміння: критично оцінювати й інтерпретувати явища
культури минулого і сучасності, розуміючи роль традицій та інновацій;
працювати в команді для пошуку вирішення художньо-творчих завдань;
презентувати власні твори, пропонувати ідеї, шляхи розв’язання творчих
завдань, оцінювати і визначати свої сильні і слабкі сторони
Ставлення: ініціативність щодо участі в
мистецьких заходах, прагнення до творчої самореалізації (відчуття потреби
бути учасником мистецьких заходів і подій), відповідальність за особистий і
колективний результат
|
8. Соціальна та
громадянська компетентності
|
Уміння: ефективно співпрацювати з іншими,
зокрема для реалізації громадських мистецьких проектів; творити (самостійно
чи в команді) естетичне середовище
Ставлення: усвідомлення своєї причетності до
соціокультурних і суспільних процесів, розуміння своєї національної
ідентичності завдяки пізнанню українського мистецтва в контексті світового,
дбайливе ставлення до народних традицій, мистецтва рідного краю, власної
культури і надбань інших культур; розуміння значущості мистецтва для суспільного
розвитку; гордість за здобутки українців у мистецькій діяльності
|
9. Обізнаність і
самовираження у сфері культури
|
Уміння: розвивати власну емоційно-почуттєву
сферу на основі сприймання мистецтва та художньо-творчої діяльності;
аналізувати, інтерпретувати, давати естетичну оцінку творам різних видів
мистецтва та довкілля; створювати художні образи засобами різних видів
мистецтва
Ставлення: пошана до національної культури;
повага і толерантне ставлення до культурного розмаїття світу; усвідомлення
потреби збереження художнього надбання людства
|
10. Екологічна
грамотність і здорове життя
|
Уміння: використовувати мистецтво для
вираження власних емоцій, почуттів, переживань та впливу на власний емоційний
стан
Ставлення: розуміння гармонійної взаємодії
людини і природи, сприймання довкілля як об’єкта для художньо-образної
інтерпретації
|
З метою інтеграції навчальних предметів
і предметних циклів, формування ключових та міжпредметних компетентностей у
зміст навчання введено наскрізні змістові лінії —
соціально значущі надпредметні теми, які сприяють формуванню в учнів уявлення
про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у
різних ситуаціях. Зміст наскрізних змістових ліній є складовою основного змісту
освіти і реалізується через відповідні
трактування, приклади і методи навчання, створення надпредметних,
загальношкільних проектів (зокрема,через творчу роботу, яка виходить з
наскрізних тем або інтегрує навчальні предмети) тощо.
Наскрізними змістовими лініями в
основній школі визначено такі: «Екологічна безпека й сталий розвиток»,
«Громадянська
відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість
і фінансова грамотність».
Наскрізна змістова лінія «Екологічна безпека й сталий розвиток» націлена
на формування в учнів соціальної активності, відповідальності й екологічної
свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і
розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх
поколінь. Реалізація змістової лінії «Екологічна
безпека та сталий розвиток» здійснюється на основі творів мистецтва та
художньо-творчої діяльності у процесі виховання в учнів емоційно-ціннісного
ставлення до природи; усвідомлення себе частиною світу, в якому все
взаємопов’язане; розуміння єдності національно-регіональних цінностей і
глобальних людських пріоритетів.
Наскрізна змістова лінія «Громадянська відповідальність» спрямована
на виховання відповідального громадянина своєї держави. Вагомою її складовою є
формування в учнів культурної самосвідомості – здатності розуміти роль культури
у становленні способу мислення і поведінки людей, шанобливого, толерантного
ставлення до культурних надбань свого народу, країни, світу; усвідомлення
власної значущості і відповідальності щодо причетності до свого народу. Це здійснюється під час опанування
учнями досягнень українського мистецтва, зокрема в контексті світової
мистецької спадщини.
Наскрізна змістова лінія «Здоров’я і безпека» націлена на
формування духовно, емоційно, соціально і фізично повноцінного члена
суспільства, який здатний дотримуватися здорового способу життя і формувати
безпечне життєве середовище. Її реалізація засобами мистецтва сприятиме
гармонізації інтелектуальної та емоційної сфер особистості. Це відбувається у
процесі усвідомлення учнями впливу мистецтва на емоційну сферу людини, зокрема
через емоційно-образне пізнання навколишнього світу на основі синтезу різних
видів мистецтва; ознайомлення з елементами арттерапії, які сприятимуть
збагаченню емоційно-почуттєвої сфери школярів, зниженню кількості захворювань
та поведінкових ризиків.
Наскрізна змістова лінія «Підприємливість і фінансова грамотність» націлена
на формування проактивної особистості, яка вміє планувати й досягати
поставлених цілей, розвиває свої лідерські якості тощо. Вона реалізується у
процесі формування в учнів умінь реально визначати свої сильні й слабкі
сторони; мотивації учнів до виявлення творчих ініціатив та сприяння їхній
реалізації, зокрема через втілення їх у практичній художньо-творчій діяльності
(індивідуальній і колективній).
Характеристика структури програми й особливості
організації навчально-виховного процесу
Структура програми «Мистецтво»
зумовлена логікою побудови всього курсу, яка забезпечує цілісність змісту
мистецької освіти в основній школі. Логічна послідовність тем за роками
навчання (однакова і для автономного викладання музичного та образотворчого
мистецтва, і для інтегрованого курсу) охоплює такі ключові естетичні категорії,
як види,
жанри, стилі мистецтва.
Спільна тематика кожного року розподіляється на окремі теми варіативно,
адже змістове наповнення конкретизується
відповідно до специфіки кожного з блоків програми: предметів «Музичне мистецтво» і «Образотворче мистецтво» чи
інтегрованого курсу «Мистецтво».
Основні види діяльності учнів на уроках
охоплюють художньо-творче самовираження; сприймання, інтерпретацію та
оцінювання художніх творів; пізнання явищ мистецтва й засвоєння відповідної
мистецької термінології.
У 5–7
класах пріоритетними є різноманітні форми
практичної діяльності учнів, під час якої відбувається їхнє
самовираження у співі, інструментальному музикуванні, малюванні, ліпленні,
конструюванні, театралізації тощо. Учні засвоюють особливості мови різних видів
мистецтва (5 клас), палітру жанрів
музичного та образотворчого мистецтв (6
клас), новітні явища в мистецтві в єдності традицій і новаторства (7 клас). У 8–9 класах учні опановують стилі та напрями мистецтва, які
історично склалися впродовж епох, тому пріоритетними стають такі види
діяльності, як інтерпретація художніх творів у культурологічному контексті,
виконання індивідуальних і колективних проектів. Водночас поглиблюються знання
термінології (мистецтвознавча й культурологічна пропедевтика).
Окрім внутрішньої галузевої інтеграції,
доцільно використовувати міжпредметні зв’язки й з іншими освітніми галузями:
«Мови і літератури», «Суспільствознавство», «Технології», «Здоров’я і фізична
культура» та ін.
Програма передбачає творче ставлення вчителя до змісту і
технологій навчання, поурочного розподілу навчального художнього матеріалу. Учитель самостійно визначає обсяг годин
на вивчення окремої теми навчальної програми, за необхідності має право змінювати порядок вивчення
тем у межах навчального року. Він має можливість обирати мистецькі твори для
сприймання та співу, орієнтуючись на навчальну тематику й критерій їх високої
художньої якості, а також розробляти художньо-практичні й ігрові завдання для
учнів, ураховуючи програмні вимоги, мету уроку, дбаючи про цілісну драматургію
уроку.
Предмети мистецтва в загальноосвітній школі мають важливе
естетико-виховне спрямування, якому підпорядковуються дидактичні завдання, тому
вчитель має сприяти зростанню в учнів інтересу до мистецтва, розвитку здатності
емоційно реагувати на художні твори і знаходити в них особистісний смисл. Отже,
головне надзавдання вчителя — створити захопливу й емоційно піднесену
атмосферу, щоб кожний урок став справжнім уроком
мистецтва, надихав учнів на творчість — в особистісній і соціокультурній
діяльності.
Години резервного часу використовуються
на розсуд учителя — на відвідування музеїв,
виставок, театрів тощо.
Загальна тематична структура програми
Клас
|
Тема
|
Кількість годин на тиждень
|
|
Інтегрований курс «Мистецтво»
|
|||
Музичне мистецтво
|
Образотворче мистецтво
|
||
5
|
Види мистецтва
|
1
|
1
|
6
|
Жанри мистецтва
|
1
|
1
|
7
|
Мистецтво: діалог традицій і
новаторства
|
1
|
1
|
Інтегрований курс «Мистецтво»
|
|||
8
|
Мистецтво в культурі минулого
|
1
|
|
9
|
Мистецтво в культурі сучасності
|
1
|
|
Особливості оцінювання результатів
навчання
Багатокомпонентність змісту мистецької
освіти зумовлює багатофункціональність оцінювання досягнень учнів у цій галузі,
єдність діагностичної, коригувальної,
стимулюючо-мотиваційної, навчальної, виховної, розвивальної, прогностичної
функцій.
Об’єктами перевірки та оцінювання результатів мистецької освіти мають стати
основні компетентності:
●
предметні мистецькі;
●
міжпредметні естетичні;
●
ключові.
Система
оцінювання результатів навчання в освітній галузі «Мистецтво» ґрунтується на
позитивному ставленні до кожного учня; оцінюється не рівень його недоліків і
прорахунків, а рівень особистісних
досягнень. Як відомо, значну роль у
мистецькій сфері відіграють спеціальні художні здібності (музичний слух,
вокальні дані, відчуття ритму, кольору, пропорцій, симультанне образне
сприймання тощо), які впливають на освітні результати учнів. Тому індивідуальний
і диференційований підходи до оцінювання мають надзвичайно важливе значення.
Комплексна перевірка та оцінка, яка інтегрує результати різних видів діяльності
учнів — інформаційно-пізнавальної, практичної, творчої, — дають змогу вчителеві
об’єктивно, але водночас і гуманно (не пригнічуючи особистість) оцінити тих,
хто не має яскраво виражених художніх здібностей, проте характеризується
сумлінним ставленням до навчання, активністю, ініціативністю.
До основних видів
оцінювання належать: поточне (виконує
діагностичну, стимулюючу, коригуючу функції), тематичне і підсумкове
(семестрове і річне). Додатковими засобами стимулювання пізнавальної активності
учнів є самооцінка й взаємне оцінювання.
Тематична
структура програми «Образотворче мистецтво» (5–7
класи)
35 годин на рік
(1 година на тиждень), з них 4 години — резервний час
Клас
|
Тема року
|
Теми
|
5
|
Види мистецтв
|
Графіка
|
Живопис
|
||
Скульптура. Декоративно-прикладне
мистецтво
|
||
Взаємодія образотворчого мистецтва з
іншими видами мистецтва (архітектурою, літературою, музикою, театром, цирком,
кіно)
|
||
6
|
Жанри мистецтва
|
Анімалістичний жанр. Пейзаж
|
Портретний жанр
|
||
Побутовий жанр. Натюрморт
|
||
Жанри: історичний, міфологічний,
релігійний, батальний
|
||
7
|
Мистецтво:
діалог традицій і новаторства
|
Мистецтво в нашому житті
|
Дизайн
|
5 клас. Види
образотворчого мистецтва
|
||
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності
учнів
|
Зміст навчального матеріалу
|
|
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
●
знає види графіки, засоби художньої
виразності графіки (лінія, штрих, крапка, пляма); основні закони композиції
Діяльнісний компонент
●
відтворює об’єкти навколишнього світу засобами
художньої виразності графіки;
●
передає об’єм предметів засобами світлотіні;
●
дотримується основних законів композиції;
●
застосовує різні графічні техніки та матеріали
Ціннісний компонент
●
висловлює власні судження про естетичну
цінність графічних творів;
●
аналізує власні графічні творчі роботи та
роботи однолітків;
●
усвідомлює значення графіки як основи інших
видів образотворчого мистецтва
|
Графіка
|
|
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
●
знає види живопису; властивості кольору
(насиченість, світлота, відтінок);
●
називає засоби художньої виразності живопису
(колір, колорит, контраст, нюанс, колірна гама)
Діяльнісний компонент
●
відтворює красу навколишнього світу засобами
живопису;
●
передає об’єм предметів кольором;
●
дотримується основних законів композиції;
●
уміє передавати плановість засобами
живопису;
●
застосовує різні живописні техніки та матеріали
(акварель, гуаш)
Ціннісний компонент
●
аналізує власні живописні творчі роботи й
роботи своїх однолітків;
●
висловлює судження, ціннісні ставлення до
творів живопису, які є культурним надбанням людства в Україні й світі
|
Живопис
|
|
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
●
знає види скульптури й
декоративно-прикладного мистецтва; матеріали скульптури; види орнаментів;
●
розуміє засоби художньої виразності
скульптури й декоративно-прикладного мистецтва;
●
називає закономірності стилізації
Діяльнісний компонент
●
уміє створювати художні образи людей,
тварин, сюжетно-тематичні композиції з різних пластичних матеріалів (кругла
скульптура, рельєф);
●
уміє створювати орнаментальні композиції;
●
стилізує природні форми (тварин, птахів,
квітів) для створення декоративних композицій;
●
застосовує різні техніки, прийоми та матеріали
для реалізації творчого задуму в декоративних і скульптурних композиціях
Ціннісний компонент
●
висловлює власні судження про твори
декоративно-прикладного мистецтва й скульптури;
●
усвідомлює значення творів
декоративно-прикладного мистецтва і скульптури у формуванні і збереженні
культурної спадщини України й світу
|
Скульптура.
Декоративно-прикладне мистецтво
|
|
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
●
розуміє зв’язок образотворчого мистецтва з
іншими видами мистецтв (музикою, літературою, театром, цирком, кіно);
●
знає та розуміє особливості засобів художньої
виразності різних видів мистецтв
Діяльнісний компонент
●
застосовує відповідні засоби художньої
виразності, техніки та матеріали для створення композицій;
●
уміє створювати образотворчі композиції,
які відображають взаємозв’язок між різними видами мистецтв
Ціннісний компонент
●
висловлює власні судження про нерозривну єдність різних видів
мистецтв;
●
усвідомлює те, що в поєднані образотворчого
мистецтва з іншими видами мистецтв повною мірою відображається
багатоплановість і складність навколишнього середовища;
●
виявляє значення роботи художника в театральному,
цирковому мистецтві та кіно
|
Взаємодія образотворчого мистецтва з
іншими видами мистецтв
|
|
Наприкінці 5 класу учень/учениця виявляє здатність:
●
розрізняти види образотворчого мистецтва, порівнювати
засоби художньої виразності творів образотворчого мистецтва, інтерпретувати
їхній зміст;
●
розуміти взаємодію образотворчого мистецтва з іншими
видами мистецтва (літературою, музикою, театром, цирком, кіно) та
застосовувати міжпредметні компетентності в зображальній та виражальній
діяльності;
●
виконувати практичні роботи в різних техніках
образотворчого мистецтва;
●
висловлювати власні судження щодо творів образотворчого
мистецтва, виявляти естетичне ставлення до них, брати участь у
міжособистісному спілкуванні з приводу мистецтва, співпрацювати в групах;
●
проявляти допитливість у процесі пізнання
образотворчого мистецтва, використовувати різні джерела інформації в
пізнавально-практичній діяльності
|
||
6 клас. Жанри образотворчого мистецтва
|
||
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності
учнів
|
Зміст
навчального матеріалу
|
|
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
● знає особливості анімалістичного і пейзажного жанрів; види
пейзажів; елементарну будову тварин;
● розуміє закони лінійної та повітряної перспективи;
послідовність зображення тварин та пейзажу
Діяльнісний компонент
● створює художні образи тварин на площині та об’ємні, у статиці
та динаміці;
●
передає простір засобами лінійної та
повітряної перспективи;
●
дотримується законів композиції під час виконання
творчих робіт
Ціннісний компонент
●
усвідомлює відповідальність людини за
збереження природного середовища свого краю, України й планети;
●
висловлює й аргументує своє ставлення до творів анімалістичного та пейзажного
жанрів
|
Анімалістичний
жанр.
Пейзаж
|
|
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
●
знає види портрету й особливості
портретного жанру;
●
розуміє елементарну будову та пропорційні
особливості голови та фігури людини
Діяльнісний компонент
●
створює образи людини на площині та в
об’ємі;
●
зображує фігуру людини у статиці та динаміці;
●
відтворює міміку, емоційні стани людини;
●
застосовує художні прийоми для створення шаржів, карикатур
Ціннісний компонент
●
висловлює судження щодо творів портретного
жанру різних видів, стилів, епох;
●
висловлює ціннісні ставлення щодо ролі
портретів як культурного надбання людства;
●
усвідомлює цінність поваги, розуміння, шанобливого ставлення до людини
|
Портретний жанр
|
|
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
●
знає закони зображення інтер’єру
●
розуміє особливості побутового жанру й
натюрморту;
Діяльнісний компонент
●
виконує пошукові ескізи варіантів композиції
натюрморту;
●
дотримується послідовності зображення натюрморту;
●
зображує натюрморти в різних видах
образотворчого мистецтва;
●
відтворює сцени з повсякденного життя людей у
сюжетно-тематичних і декоративних
композиціях;
●
застосовує різні техніки та матеріали у процесі
виконання творчих робіт
Ціннісний компонент
●
висловлює ціннісні ставлення щодо творів
образотворчого мистецтва, які відображають життя та побут різних верств
населення минулого й сучасності;
●
усвідомлює загальнолюдські, естетичні та
художні цінності, транслятором яких є образотворче мистецтво
|
Побутовий жанр.
Натюрморт
|
|
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
●
знає і розуміє особливості історичного,
міфологічного, релігійного, батального
жанрів
Діяльнісний компонент
●
уміє виділяти композиційний центр у
сюжетно-тематичній композиції;
●
використовує різні техніки для створення
сюжетно-тематичні композиції в історичному, батальному, релігійному,
міфологічному жанрах
Ціннісний компонент
●
усвідомлює роль образотворчого мистецтва як
засобу збереження історичної пам’яті людства;
●
висловлює судження щодо творів мистецтва
вітчизняного і світового значення
|
Жанри: історичний, міфологічний,
релігійний, батальний
|
|
Наприкінці 6 класу
учень / учениця виявляє
здатність:
●
інтерпретувати твори образотворчого мистецтва різних
жанрів;
●
виконувати творчі роботи в різних жанрах образотворчого
мистецтва;
●
розуміти зв’язок образотворчого мистецтва з предметами
інших освітніх галузей, застосовувати міжпредметні компетентності в
зображальній і виражальній діяльності;
●
висловлювати оцінні судження щодо творів образотворчого
мистецтва різних жанрів, виявляти естетичне ставлення до художньої
діяльності, брати участь у дискусіях з приводу мистецтва, аргументувати
власну думку, поважати думки інших;
●
проявляти активність у процесі пізнання образотворчого
мистецтва, використовувати в пошуковій діяльності різні джерела інформації
|
||
7 клас. Мистецтво:
діалог традицій і новаторства
|
||
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності
учнів
|
Зміст
навчального матеріалу
|
|
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
●
орієнтується у видах архітектури;
●
знає архітектурні пам’ятки свого регіону,
України та світу;
●
розуміє регіональні особливості й символіку
різних видів декоративно-прикладного мистецтва (розпис, кераміка, вишивка,
писанкарство, витинанка, народна іграшка тощо)
Діяльнісний компонент
●
зображує архітектурні споруди за законами
лінійної перспективи (екстер’єр, інтер’єр з пам’яті, за уявою);
●
створює ескізи проектів, макети екстер’єру й
інтер’єру;
●
використовує в декоративно-прикладній діяльності
символіку традиційної орнаментики й кольору;
●
виконує творчі роботи в різних техніках
декоративно-прикладного мистецтва
Ціннісний компонент
●
усвідомлює фундаментальне значення народного
мистецтва й цінність особистого внеску в розвиток української культури;
●
висловлює власні судження про необхідність
збереження пам’яток архітектури як художнього надбання людства;
виявляє емоційно-ціннісне ставлення щодо
творів архітектури
|
Мистецтво в нашому житті
|
|
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
●
знає види дизайнерської діяльності
(графічний, промисловий, ландшафтний тощо);
●
орієнтується в основах специфіки видів
дизайнерської діяльності
Діяльнісний компонент
●
розробляє ескізи дизайну середовища; ескізи
одягу з урахуванням національних традицій і сучасних тенденцій у моді; ескізи
для різних видів поліграфічної продукції;
●
проектує, моделює транспортні засоби, побутові
предмети на основі природних форм;
●
використовує медіа-технології у процесі створення
дизайнерського продукту
Ціннісний компонент
●
висловлює власні судження про роль сучасних
тенденцій мистецтва у формуванні та розвитку культурного середовища України й
світу;
●
усвідомлює важливість творчої діяльності для
самореалізації особистості
|
Дизайн
|
|
Наприкінці 7 класу учень / учениця виявляє здатність:
●
самостійно інтерпретувати художні явища сучасності в
єдності традицій і новаторства, розуміти їхні зв’язки з природним, соціальним
і культурним середовищами;
●
застосовувати набуті знання й уміння для творчої
самореалізації в соціокультурній діяльності;
●
розуміти зв’язок образотворчого мистецтва з предметами
інших освітніх галузей та застосовувати міжпредметні компетентності у процесі
творчості;
●
висловлювати критичні судження щодо художніх явищ
сучасності, виявляти естетичне ставлення до них, аргументувати власну позицію
під час дискусії, брати участь у культурному житті суспільства;
●
проявляти активність у процесі пізнання художніх явищ
сучасності, використовувати інтернет-ресурси, комп’ютерні технології у
творчо-пошуковій діяльності
|
||
Тематична
структура програми інтегрованого курсу «Мистецтво» (5–7 класи)
70 годин на рік (2 години на тиждень), з них 8
годин — резервний час
Клас
|
Тема року
|
Теми
|
5
|
Види мистецтвa
|
Народне і професійне
мистецтво
|
Взаємодія і синтез
мистецтва
|
||
6
|
Жанри мистецтва
|
Образи природи в мистецьких
жанрах
|
Образ людини в мистецьких жанрах
|
||
7
|
Мистецтво:
діалог традицій
і новаторства
|
Мистецтво в нашому житті
|
Новітні мистецькі явища
|
5 клас. Види мистецтва
|
||
Очікувані результати навчально-пізнавальної
діяльності учнів
|
Зміст навчального матеріалу
|
|
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
●
знає види та засоби художньої
виразності графіки, живопису, скульптури; види орнаментів і символіку
кольорів;
●
називає характерні ознаки вокальної та
інструментальної музики;
●
розуміє основні засоби музичної
виразності, їхню роль у створенні
музичного образу;
●
орієнтується в особливостях народних
пісень і танців, розуміє зв’язок
народної і професійної музики
Діяльнісний компонент
●
виконує пісні, зокрема з елементами театралізації,
ритмічним супроводом;
●
порівнює й інтерпретує зміст прослуханих
вокальних й інструментальних творів програмної і непрограмної музики;
●
розрізняє тембри співацьких голосів,
українських народних інструментів;
●
аналізує та порівнює тембри інструментів
симфонічного оркестру;
●
створює композиції з графіки, живопису,
скульптури, використовуючи різні техніки та матеріали;
●
застосовує правила симетрії й ритму
під час створення декоративних композицій;
●
відтворює природну форму тварин у
різних художніх техніках;
●
уміло добирає
формат і варіанти розташування елементів композиції, передає плановість
Ціннісний компонент
●
виявляє емоційно-ціннісне ставлення до народного і
професійного мистецтва;
●
висловлює судження про
загальнолюдські, естетичні й художні цінності, транслятором яких є мистецтво;
●
усвідомлює українську культурну
ідентичність, виявляє шану до мистецького надбання українського народу і
гордість за нього;
●
усвідомлює важливість творчої
діяльності для самореалізації особистості
|
Народне
і професійне мистецтво
|
|
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
●
знає і розуміє особливості взаємодії
різних видів мистецтва (музики, образотворчого мистецтва, архітектури,
літератури тощо) та специфіку синтетичного мистецтва (хореографія, театр,
цирк, кіно)
Діяльнісний
компонент
●
добирає тематичні мистецькі
колекції, передає зміст музичних образів у малюнках;
●
уміє відтворювати художні образи
у різних видах мистецтва
●
інтерпретує образний зміст творів
різних видів мистецтва й порівнює засоби його втілення
Ціннісний
компонент
●
виявляє емоції, що викликають
твори мистецтва, характеризує їх вплив;
●
висловлює ціннісне ставлення до
творів різних видів мистецтва;
●
висловлює судження про
загальнолюдські, естетичні й художні цінності, транслятором яких є твори
різних видів мистецтва
|
Взаємодія і синтез мистецтв
|
|
Наприкінці 5 класу учень / учениця виявляє здатність:
●
інтерпретувати зміст творів різних видів
мистецтва, усвідомлюючи їх специфіку та взаємодію;
●
виконувати пісні з елементами театралізації;
●
виконувати творчі роботи в різних видах
образотворчого мистецтва;
●
розуміти зв’язок різних видів мистецтва та
застосовувати міжпредметні компетентності у процесі художньо-творчої
діяльності;
●
висловлювати власні судження про мистецтво,
виявляти естетичне ставлення до мистецької діяльності, брати участь у
міжособистісному спілкуванні з приводу мистецтва, співпрацювати в малих і
великих групах;
●
використовувати різні медіаресурси і
комп’ютерні технології в навчально-творчій діяльності
|
||
6 клас. Жанри мистецтва
|
||
Очікувані результати навчально-пізнавальної
діяльності учнів
|
Зміст навчального матеріалу
|
|
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
●
знає особливості жанрів
образотворчого мистецтва (портрет, побутовий,
історичний, міфологічний, релігійний, батальний);
●
розуміє характерні ознаки камерно-вокальних
і хорових жанрів (пісня, гімн, романс, кантата, ораторія, літургія та ін.),
типи розвитку музики
Діяльнісний компонент
●
виконує пісні, імпровізує
нескладний супровід до них;
●
застосовує набуті знання про жанри
вокальної музики у власній виконавській діяльності;
●
створює образи людини (зокрема, з
натури) (на площині та в об’ємі, у статиці та динаміці), дотримуючись
пропорційних особливостей голови, фігури;
●
виконує сюжетно-тематичні
композиції у різних жанрах образотворчого мистецтва
●
інтерпретує образний зміст і визначає
форму творів камерно-вокальної і хорової музики різних жанрів
Ціннісний компонент
●
виявляє емоційно-ціннісного
ставлення до творів мистецтва;
● відтворює різними способами емоційні
стани, що викликали твори мистецтва;
● усвідомлює загальнолюдські цінності
творів різних жанрів
|
Образ
людини
у мистецьких жанрах |
|
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
●
знає характерні ознаки музичних
жанрів — камерно-інструментальних (прелюдія, ноктюрн, рондо, варіації,
етюд-картина, соната тощо) і симфонічних (увертюра, концерт, симфонія,
симфонічна поема, симфонічна сюїта тощо), типи розвитку музики;
●
розуміє особливості жанрів
образотворчого мистецтва (пейзаж, натюрморт, анімалістичний жанр)
Діяльнісний компонент
●
уміє виконувати народні та
композиторські пісні;
●
уміє створювати живописні й
графічні пейзажі та натюрморти;
●
розпізнає зміст і визначає форму
творів камерно-інструментальної та симфонічної музики різних жанрів;
●
створює образи тварин (на площині
та в об’ємі, у статиці та динаміці);
●
використовує закони кольорознавства,
перспективи (лінійна, повітряна), прийоми композиції, техніки й матеріали в
художньо-практичній діяльності відповідно до творчого задуму;
●
передає уявний простір засобами
лінійної та повітряної перспективи;
●
застосовує набуті знання про жанри
інструментальної музики й образотворчого мистецтва у процесі інтерпретації
художніх творів і міжособистісного спілкування
Ціннісний компонент
●
оцінює й висловлює судження щодо мистецьких
витворів різних жанрів;
● виявляє емоційно-ціннісне
ставлення до творів мистецтва;
● відтворює різними способами емоційні
стани, втілені в художніх образах;
● усвідомлює загальнолюдські цінності
творів різних жанрів;
●
усвідомлює необхідність бережливого ставлення
до природних ресурсів свого краю й планети
|
Образи
природи у мистецьких жанрах
|
|
Наприкінці 6 класу учень/учениця виявляє здатність:
●
інтерпретувати твори мистецтва різних жанрів,
усвідомлюючи єдність змісту і форми, типи розвитку музики;
●
виконувати пісні різних жанрів (соло, в
ансамблі, хорі), створювати домашню фонотеку, складати програми шкільних і
позашкільних концертів;
●
виконувати творчі роботи в різних жанрах
образотворчого мистецтва, оформлювати шкільні тематичні виставки;
●
розуміти зв’язок мистецтва з предметами інших
освітніх галузей і застосовувати міжпредметні компетентності у різноманітній
творчій діяльності;
●
висловлювати оцінні судження щодо творів
мистецтва різних жанрів, виявляти естетичне ставлення до мистецької
діяльності, брати участь у дискусіях, порівнювати власну думку з думкам інших
і толерантно ставитися до них, виявляти ініціативу та взаємодопомогу у
груповій роботі;
●
проявляти активність у процесі пізнання
мистецтва, використовувати у пошуковій діяльності медіаресурси
|
||
7 клас. Мистецтво: діалог традицій і
новаторства
|
||
Очікувані результати навчально-пізнавальної
діяльності учнів
|
Зміст навчального матеріалу
|
|
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
●
орієнтується в особливостях музичної
культури рідного краю;
●
орієнтується в особливостях
декоративно-прикладного мистецтва (розпис, писанкарство, вишивка, витинанка,
народна іграшка тощо);
●
знає про особливості аранжування
народної та академічної музики;
●
наводить приклади відображення етнічних
мотивів у класичній і сучасній музиці;
●
розуміє особливості архітектури як
виду мистецтва;
●
називає найвідоміші архітектурні
пам’ятки рідного краю, України
Діяльнісний компонент
●
виконує пісні, створює вокальні та інструментальні
імпровізації;
●
порівнює оригінальні музичні твори
та варіанти їх обробок, аранжувань;
●
створює архітектурні образи у
різних техніках (по пам’яті, за уявою);
●
розробляє ескізи виробів
декоративно-прикладного мистецтва та виконує творчі роботи (розпис, вишивка,
витинанка, народна іграшки тощо) з урахуванням традицій;
●
застосовує знання та вміння з
аранжування музики у власній виконавській творчості;
●
застосовує знання особливостей
архітектури й декоративно-прикладного мистецтва у побуті;
●
інтерпретує твори мистецтва
Ціннісний компонент
●
визначає естетичну оцінку творам
різних видів мистецтва;
●
виявляє емоційно-ціннісне
ставлення до творів мистецтва;
● усвідомлює необхідність збереження
художнього надбання українського народу та різних народів світу;
● усвідомлює українську культурну
ідентичність, виявляє шану до мистецького надбання українського народу і
гордість за нього;
● пропагує національну культуру через
власну художньо-творчу діяльність
|
Мистецтво у нашому житті
|
|
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
●
орієнтується в особливостях музичних
явищ ХХ–ХХІ ст. (джаз, рок, поп, шансон, авторська пісня, мюзикл, електронна
музика);
●
знає сучасні медіатехнології
для створення дизайнерського виробу;
●
наводить приклади видів дизайну (графічний,
промисловий, ландшафтний, арт-дизайн)
Діяльнісний компонент
●
виконує вокальні твори сучасних
напрямів (джаз, рок, поп, шансон, авторська пісня тощо);
●
створює елементарні музичні
композиції з використанням комп’ютерних технологій;
●
розробляє ескізи дизайну середовища,
транспорту, побутових виробів, одягу, поліграфічної продукції;
●
використовує знання про новітні музичні
явища у власній творчій діяльності;
●
застосовує дизайнерські вміння у
власному житті
Ціннісний компонент
●
виявляє емоції, що викликають
твори мистецтва, характеризує їх вплив;
● аналізує, інтерпретує, виявляє емоційно-ціннісне
ставлення до творів мистецтва та художніх явищ сучасності і довкілля (зокрема
медіа й інтернет-простору);
● усвідомлює загальнолюдські, естетичні
й художні цінності, транслятором яких є мистецтво різних регіонів світу;
усвідомлює українську культурну ідентичність;
● виявляє повагу й толерантне
ставлення до культурного розмаїття різних регіонів світу
|
Новітні мистецькі явища, дизайн
|
|
Наприкінці 7 класу учень / учениця виявляє
здатність:
●
самостійно інтерпретувати мистецькі явища
сучасності, розуміючи їх зв’язок із природним, соціальним і культурним
середовищами;
●
виконувати сучасні вокальні твори, зокрема
мовою оригіналу, створювати елементарний музичний супровід до них,
застосовувати набуті музичні знання і вміння для самореалізації;
●
виконувати творчі роботи з використанням
досягнень мистецтва сучасності; здійснювати художнє оформлення шкільних
заходів, брати участь у соціокультурній діяльності;
●
розуміти зв’язок мистецтва з предметами інших
освітніх галузей і застосовувати міжпредметні компетентності в
соціокультурній діяльності;
●
висловлювати критичні судження щодо мистецьких
явищ сучасності, виявляти естетичне ставлення до них, аргументовано доводити
власну позицію під час дискусії, брати участь у різних видах індивідуальної і
колективної мистецької діяльності;
●
проявляти самостійність у процесі пізнання
явищ мистецтва сучасності, використовувати інтернет-ресурси, комп’ютерні
програми в пошуково-дослідній діяльності
|
||
Тематична структура програми інтегрованого
курсу «Мистецтво» (8–9
класи)
35 годин на рік (1 година на тиждень), з них 4 години — резервний час
Клас
|
Тема року
|
Теми
|
8
|
Мистецтво
в культурі минулого
|
Стилі
та напрями мистецтва стародавніх епох і цивілізацій: античний, візантійський,
романський, готика, Ренесанс
|
Стилі
та напрями мистецтва: бароко, рококо, класицизм, романтизм, реалізм
|
||
9
|
Мистецтво в культурі сучасності
|
Стилі
та напрями мистецтва: імпресіонізм і постімпресіонізм, модернізм
і постмодернізм
|
Екранні
мистецтва. Форми поширення мистецтва (музеї, медіа, реклама)
|
8 клас
Мистецтво в культурі минулого
|
|
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності
учнів
|
Зміст
навчального матеріалу
|
Учень
/ учениця
Знаннєвий компонент
●
орієнтується в особливостях стилів
мистецтва (античний, візантійський, романський, готика, Ренесанс);
●
знає вітчизняні й світові
архітектурні пам’ятки стародавніх епох
Діяльнісний компонент
●
розрізняє стилі у різних видах
мистецтва (античний, візантійський, романський, готика, Ренесанс);
●
використовує різні художні матеріали у
зображенні архітектурних споруд і виконує живописні й графічні композиції у
різних стилях;
●
використовує спеціальну термінологію
під час колективних обговорень явищ мистецтва
●
застосовує набуті знання і вміння в
художньо-творчій діяльності, під час виконання проектів
Ціннісний компонент
●
усвідомлює необхідність збереження
мистецької спадщини рідного краю й світу;
●
оцінює і висловлює власне
судження щодо творів мистецтва
|
Стилі та напрями мистецтва
|
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
●
орієнтується в особливостях стилів
мистецтва (бароко, рококо, класицизм, романтизм, реалізм)
Діяльнісний компонент
●
розрізняє стилі у різних видах
мистецтва;
●
виконує ескізи, композиції,
театралізації;
●
застосовує знання і вміння щодо
стилів і напрямів мистецтва у художньо-творчій діяльності, при виконанні
індивідуальних і групових проектів;
●
застосовує спеціальну термінологію в
процесі міжособистісного спілкування
Ціннісний компонент
●
усвідомлює цінність історичної та
мистецької спадщини України та світу;
●
обґрунтовує судження щодо ролі людини
у створенні і збереженні культурної спадщини свого народу й людства
|
Стилі та напрями мистецтва (продовження)
|
Наприкінці 8 класу учень / учениця виявляє здатність
●
інтерпретувати зміст творів мистецтва різних
видів і стилів відповідно до соціокультурного контексту;
●
розробляти індивідуальні та колективні
проекти з мистецтва різних епох;
●
застосовувати зв’язки між різними видами
мистецтва у художньо-творчій діяльності;
●
висловлювати особистісно-ціннісне ставлення
щодо мистецтва різних стилів, виявляти комунікативні вміння в процесі
обговорення різних явищ мистецтва в групах, виконувати проекти з мистецтва;
●
здійснювати самостійну пошукову діяльність
щодо мистецтва різних стилів, використовувати музейні матеріали;
●
мислити творчо, генерувати нові ідеї й
ініціативи та втілювати їх у життя для підвищення власного добробуту і для
розвитку суспільства та держави
|
|
9 клас. Мистецтво у культурі сучасності
|
|
Очікувані результати навчально-пізнавальної
діяльності учнів
|
Зміст
навчального матеріалу
|
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
●
розуміє особливості стилів і
напрямів мистецтва (імпресіонізм та постімпресіонізм, різновиди модернізму і
постмодернізму);
●
знає спадщину видатних діячів
вітчизняного мистецтва
Діяльнісний компонент
●
створює живописні, графічні та
декоративні композиції у різних стилях і напрямах;
●
застосовує знання про стилі та
напрями мистецтва для самореалізації;
●
планує виконання проектів у
процесі художньо-творчої і соціокультурної діяльності
Ціннісний компонент
●
інтерпретує й порівнює твори мистецтва різних
стилів і напрямів;
●
оцінює твори видатних діячів
мистецтва України й світу;
●
усвідомлює і оцінює роль людини у
створенні історичної і культурної
спадщини України та світу;
●
усвідомлює значення
загальнолюдських, естетичних і художніх цінностей, транслятором яких є
мистецтво різних регіонів світу
|
Стилі та напрями мистецтва (продовження)
|
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
●
знає види екранних мистецтв,
жанри кіномистецтва;
●
називає найвідоміші музеї й
художні галереї рідного краю, України, світу;
●
розуміє форми збереження
культурної спадщини, роль музеїв та медіа у поширенні мистецтва;
●
розуміє значущість мистецтва в
діалозі культур
Діяльнісний компонент
●
класифікує твори мистецтва різних
видів, жанрів, стилів і напрямів;
●
аналізує й критично оцінює сучасні явища культури, зокрема
телебачення і рекламу;
●
уміє створювати ескізи
рекламної продукції вітчизняного виробництва;
●
використовує комп’ютерні технології,
зокрема ресурси Інтернету, для віртуальних екскурсій музеями України та
світу, для виконання проектів;
●
застосовує набуті художні знання і
вміння для саморозвитку, естетизації середовища;
Ціннісний компонент
●
висловлює й обґрунтовує судження щодо збереження
мистецтва України та світу;
●
усвідомлює значення
загальнолюдських, естетичних та художніх цінностей, транслятором яких є
мистецтво різних регіонів світу;
●
усвідомлює необхідність збереження
художнього надбання людства;
|
Екранні мистецтва.
Форми поширення мистецтва
|
Наприкінці 9 класу учень / учениця виявляє здатність:
● самостійно інтерпретувати зміст творів
мистецтва різних видів і стилів, розуміючи їх значення для розвитку культури;
● виконувати творчі роботи та індивідуальні
або колективні мистецькі проекти з використанням традиційних і комп’ютерних технологій;
● застосовувати зв’язки між різними видами
мистецтва у художньо-творчій діяльності;
● виявляти особистіно-ціннісне ставлення до
художніх явищ сучасності, висловлювати аргументовані оцінки,
● брати активну участь у дискусіях, шкільних
культурно-мистецьких заходах;
● здійснювати самостійну пошуково-дослідну
діяльність щодо мистецьких явищ різних стилів і напрямів, використовувати
комп’ютерні технології для віртуальних екскурсій, презентації результатів
проектної діяльності; створення і оформлення шкільних музейних колекцій, художніх
галерей, мистецьких віталень;
● мислити творчо, генерувати нові ідеї й
ініціативи та втілювати їх у життя для підвищення власного добробуту і для
розвитку суспільства та держави
|
|
